Відповідальність політична

Відповідальність політична

Коли політики щось обіцяють, а потім змінюють свій курс на 180°, люди сприймають це, як зраду. Проте це лише слова і не більше. Слова, що можна трактувати по-різному, як в контексті, так і окремо. Слова, що промовляються зазвичай неперсоніфіковано, дивлячись в натовп чи камеру. Політичні обіцянки використовується виключно для того, що б сподобатись. Якщо коротко, то основна задача політика – подобатись. Навіть лобізм якихось ідей – це вже другий рівень.

Хто кого зрадив?

Хто кого зрадив?

Вночі Україні наснився страшний сон, що нас зрадили. Прокинувшись, всі зрозуміли, що то був не сон. На перший погляд – це справді схоже на зраду і лицемірство з боку Європи, але давайте спробуємо розібратись, чому це суто поверхове бачення. По-перше, як можна зрадити того, хто не має чіткого бачення свого майбутнього – останнє дослідження від VoxUkraine змушує серйозно замислитись над майбутнім, оскільки за рівнем загрози – це навіть не війна з РФ.

Неформалізовані очікування

Неформалізовані очікування

Почався повільний відтік з т.з. Зекоманди. Люди навіть пишуть поодинокі розгнівані публікації, що їх не прийняли, їх не дослухались, не беруть в розробку напрацювання і досвід багатьох років. Публікації сповнені розпачем і щирою образою – люди справді вірили… вірили в ЩОСЬ!

Оманливий "вибір" невідомого

Оманливий “вибір”

Дуже важко намагатись пояснити прихильникам Зеленського, в чому саме для мене полягає проблема з їх кандидатом (тепер вже з нашим спільним Президентом). Для ілюстрації своєї думки наведу гіпотетичний сценарій, який з великою долею імовірності стане реальністю вже на наступні вибори. Це, звісно, за умови того, що Україна існуватиме – і одразу поясню, що в цьому новий Президент не винуватий, так само, як і попередній, оскільки набуття суб’єктності народу\нації\країни не залежить від фюрера… минули вже ті часи, коли одна (принаймні на думку широкої публіки) людина вирішувала все.

Зачароване розчарування

Зачароване розчарування

Ситуація зараз і гарна, і одночасно погана. Попри те, що моїм вибором є Порошенко і вважаю на даному етапі цей вибір правильним, а до іншого кандидата і фавориту, в мене ставлення, як до гри на популярних в Україні тоталізаторах, де навіть імовірності виграшу невідомі, але й вірити у чесність гри немає підстав (ба, навіть чесна гра – це гроші на вітер)… все ж хочу звернутись до сторін. Ми вже проходимо треті демократичні вибори (янукович – 2010, Порошенко – 2014 і зараз) та бачимо, що громадяни добровільно і без підтасовок голосують за щось, що не має зв’язку з реальністю.

ПРОТИ != ЗА

ПРОТИ != ЗА

На мою думку “ПРОТИ” не дорівнює “ЗА”. Можна почати філософські дискусії, але практичний посил боротьби “проти чогось” і “за щось” відрізняються. На прикладі Майдану навіть можна спостерігати, що це була боротьба проти януковича. Звісно частина людей заявить, що “не за те стояв Майдан”, але коли починається розбір, за що саме, то приплітається все, що завгодно, і “вимоги” стають потоком свідомості. І головне – тоді не було сформульовано, за що саме ми боремось.

Заборонити (,) не можна (,) дозволити

Заборонити не можна дозволити

Нова Зеландія вирішила заборонити зброю – пообіцяла дуже рішуче щось там прийняти в короткі строки. Мабуть створять якусь “ган-фрі” країну, а потім будуть дивуватись, як же це так, а зі злочинністю та насильством справи не покращились. Далі почнуть ножі забороняти – йой, а це ж десь були такі намагання і під тією ж короною.

Здоровий глузд та «печивко»

Здоровий глузд та «печивко»

Кожен, хто заходить на сайти в Мережі, а особливо на європейські, стикається з різноманітними віконцями, що спливають на сайтах, і які попереджають про те, що сайт щось там… якісь «печівка»… тощо. Майже ніхто з відвідувачів не читає і не розуміє повністю, що там написано, а переходити за окремим посиланням і читати багато аркушів сухого тексту, що зазвичай робиться за шаблоном – то мабуть взагалі подія року. Але що б позбутись цього елементу, що перекриває частину екрану, люди просто натискають “Я погоджуюсь”. Цей елемент – “традиція”, а тепер вже й в деяких країнах – законодавчо закріплений обов’язок розміщати такі повідомлення власниками сайтів.

Думки про приватність (RDAP)

Думки про приватність (RDAP)

В рамках повноцінного запуску RDAP цього року його приходу на заміну старенькому, але рідному WHOIS, хотілось звернути увагу на один з аспектів. Не питання в тому, що це уніфікація та нові функції\можливості, але саме у розрізі “приватності” у мене викликає занепокоєння і нерозуміння, навіщо воно взагалі потрібно.

Збагачення (не)законне

Збагачення (не)законне

Ситник ридає, антикорупціонери плачуть, аХтивісти б’ються в істериці через те, що за незаконне збагачення нікому і нічого не буде… Думаю, що також сумують і ті, на кого не було заведено справи про незаконне збагачення – можна б було зараз законно раз і назавжди відмити свої “здобутки”. Цікаво те, що саме антикорупціонери внесли цю поправку всупереч рекомендацій європейців.

Пали більше – партнер дуріє!

Пали більше – партнер дуріє!

Мережа дала Свободу – таку, якої не бачило Людство ще ніколи, але багаторічна “арт-підготовка” (так, методи війни всюди ті самі) в інформаційному просторі, флеш-мобія, невідповідність сучасної освіти реаліям сьогодення тощо… все це дає можливість розгортати ще масштабніші маніпуляції і перетворювати буквального кожного в учасника маркетингової, виборчої компанії “за” або “проти” чогось.

Я - качка... тому, що я так кажу

Я – качечка… тому, що я так кажу

Коли суспільство не веде відкриті обговорення важливих питань, а створює різні табу, то через деякий час без згоди суспільства найбільш активні групи починають диктувати всім іншим свою волю. І абсолютно не важливо, які ідеї вони просувають, але лобі їх доволі сильне.