Зачароване розчарування

Зачароване розчарування Ситуація зараз і гарна, і одночасно погана. Попри те, що моїм вибором є Порошенко і вважаю на даному етапі цей вибір правильним, а до іншого кандидата і фавориту, в мене ставлення, як до гри на популярних в Україні тоталізаторах, де навіть імовірності виграшу невідомі, але й вірити у чесність гри немає підстав (ба, навіть чесна гра – це гроші на вітер)… все ж хочу звернутись до сторін. Ми вже проходимо треті демократичні вибори (янукович – 2010, Порошенко – 2014 і зараз) та бачимо, що громадяни добровільно і без підтасовок голосують за щось, що не має зв’язку з реальністю.

До прихильників Порошенка

Готуйтесь визнати перемогу опонента. Арифметично поки-що Зеленський перемагає.

До прихильників Зеленського

Попри те, що ваш кандидат перемагає, не покладайте великих сподівань на нього. Уявімо, що Зеленський навіть краще, ніж ви про нього думаєте:

  • корупція нікуди не дінеться, оскільки справа не у Президенті та ВРУ – кожен громадянин є її частинкою. Єдине, на що здатна влада в розрізі кардинальних змін – це тоталітаризм (що для мене є неприпустимим за жодних обставин);
  • війна так само не подінеться кудись, навіть якщо Зеленський «домовиться» з путлєром, просто вона перейде у ще більш затяжну форму і ми будемо втрачати по маленькому шматочку території кожен рік (на превеликий жаль і з Порошенко такий сценарій реальний, оскільки не Україна вирішує це);
  • Зеленський так само має купу бізнесів (в т.ч. в РФ), офшори і сумнівних партнерів… ви так само будете його мочати в лайно вже за місяць після виборів;
  • економічно не знаю, які можуть бути зміни… команда Зеленського так само складається з олігархів-феодалів, що і у Порошенко (останній почав душити конкурентів і тому частина його «колег» переметнулись до іншого табору);
  • Україна і далі буде жити в кредит, а «зубожіння» (ох же ж по-викривляли частину слів і тепер все сказане асоціюється з кимось) не пройде само собою, ані через обрання Зеленського, ані Порошенка.
  • пенсії і соціалка не виростуть без друкування грошей, а ціни будуть зростати традиційно швидше;
  • зарплати в приватному секторі можу зростати лише завдяки успішності конкретних бізнесів. А зарплати бюджетників залежать від успішності середнього і великого бізнесу і за умови, що ті будуть сплачувати податки. Інших ресурсів підвищення добробуту, окрім праці не існує;
  • СПДФО, як і раніше залишиться офшором внутрішнім, який глобально для країни не приносить жодної користі. Але він потрібен через іншу свою властивість – він дає можливість частині населення забезпечувати себе самих завдяки своїм малим і мікро-бізнесам.

Якщо розглянути те, за що більшість голосує і на що покладає сподівання, то кандидати просто не здатні і не мають законодавчих важелів впливу для реалізації цього.

До всіх без винятку

Для країни диво може бути лише економічним (бабло понад усе), без того не буде перемоги у війні, а також добробуту громадян і взагалі майбутнього країни. Тепер конкретно по економіці:

  • лише вільний ринок;
  • недоторканість приватної власності;
  • зменшення податкового навантаження на середній та великий бізнес;
  • безумовне і необмежене отримання дивідендів.

Вибір зараз не має створювати ілюзій, а ще краще, щоб він став щепленням від ілюзій на майбутнє. Війна нікуди не подінеться і існування країни так само залишиться під питанням. Для росту економічного у будь-якому разі доведеться важко працювати, сплачувати податки, поважати приватну власність сусідів і «олігархів».

Не варто вводити себе в оману незалежно від вибору. Розчарування від надмірних очікувань та фантазій гарантовано прийде і це не окрема унікальна доля “багатостраждального” та “богообраного” народу України. За будь-яких обставин буде важко.