Від сніданку до…

Від сніданку до... | AvPme’s iHomeГотую сніданок сьогодні, а бабуні вже подав і вона снідає поруч. Чищу овочі, гриби… з грибами в бабуні багатсько спогадів і я з задоволення поринаю в атмосферу минулого приправлену спеціями та запахами сніданку, що готується. Спогадів в бабуні багато… вони звісно часом повторюються, але то таке – воно компенсується колоритом розповіді.

Але так чи інакше все зводиться від красивого до сумного та страшного… поле, ліс та гриби – до втрати земель та головне – можливості на ній працювати; жито та молоко – до колективізації та голоду; велика родина – до втрат та в’язниць. “В нас не було прав. Ми були під радянською владою…” – це така коротка характеристика ставлення до подій: “були під”.

В принципі, з часом нічого нового не з’являється, окрім засобів знищення (є чудова робота Херлуфа Бідструпа на цю тему). Слухаючи розповіді про справжню історію, доводиться зробити невтішний висновок, що кати ніколи не отримують по заслузі. Ні тоді, ані зараз.

Давайте подивимося на події, що розгорталися навколо нас тієї зими… Об’єктивно не можливо притягнути до відповідальності всіх (та навіть незначну частину) тітушні, ментів, ФСБ-шників тощо, які вбивали людей впродовж зими… так само, як і не вдалося покарати тих, хто вбивав людей на стороні фашистів та комуністів. Більш того, кати завжди лишалися, отримували нагороди, були “почесними громадянами”, ними пишаються їх діти і онуки, вони проходять під тим самим брендом “Дедьі воевали” і відрізнити від тих справжніх, що воювали вже не вийде. Вимагати покарання катів від тих, хто з ними жере за одним столом – це просто безглуздя.

Українцям нарешті варто навчитися недопускати до геноцидів та свого системного знищення, а потів починати воювати… причому незрозуміло з ким саме, та під керівництвом яких ляльководів та їх посіпак. Не обмануватися “Сьомами”, “Арестовичами”, “Пасторами”… хто там ще “в тренді”?

Ми маємо все для нормального існування: є своя самобутня багата культура; є багато різних народів, що в даний момент живуть в злагоді (зомбі не рахуються) є порозуміння між представниками різних віросповідань (знову-таки, зомбі не рахуються)… в нас і християни, і жиди (в 1000-ий раз повторюю, що тільки в радянському союзі – це була образа), і мусульмани, і будісти, і атеїсти знаходять порозуміння… навіть в інтернаціональних США не має такого рівня толерантності і взаєморозуміння. Причому не награної толерантності (якої “намагаються навчити” на маніпулятивних тренінгах), а це закладено в нас, мабуть, на генетичному рівні.

На мою думку нам вже варто відмовитися від національної ідеї, що фактично полягає в постійному героїчному відтворення з попілу, оплакуванні втрачених, відновленням спаленого тощо… і перейти до розбудови та збереження всього того унікального, що нам дано батьками, історією, Богом… тут вже на вибір, кому і як подобається, але суті це не змінює – ми не маємо права втратити те, що в нас є.

Не можна очікувати, що якийсь новий гарний Президент чи Парламент, прокурор, тощо з якогось переляку вирішать всі наші проблеми. Цих маріонеток щоразу будуть підбирати маркетологи для того, що б саме їх обирали.

Тільки Громадяни (а не виборці) здатні собі гарантувати збереження свої Прав і Свобод… Тільки Громадяни усвідомлюють свої Зобов’язання.

Громадянський рух “Спільна Справа”
Громадське формування “Самооборона Обухівщини”
Соціальний проект ВГО “УСП” та МГО “МСП Police 911”
Українська Асоціація Власників Зброї
Український Легіон