“Маленькі люди”. Частина 1.

Тільки-но передивлявся різні відео з зими – згадав багатьох… ні, не на відео… знаєте, серед розкручених “героїв” Майдану ніхто не згадає про реальних… було\є дуже багато людей, які начебто в тіні, а насправді без них все завалитися могло в будь-який момент.

Так от, дивився відео з “ліхтариками” і згадав про молодого чоловіка – Дмитра (прізвища не знаю, але є телефон – якось варто зустрітися) з АвтоМайдану… На Грушевського нас сліпили потужним прожектором і беркутня стріляла, як в тирі… так ось притягли переносні ліхтарі потужні (так лупашило, що здавалося той прожектор перебиває), але зарядного пристрою не було (зарядка там нетривіальна)… В Мережі все обшукали… потім на канал в Zello кинули –> 30 хвилин і під ЦУМ-ом в мене забирають ліхтарика –> 3 години і ліхтарик повертається зарядженим + саморобний зпаяний пристрій зарядки для нього…

ліхтарик

Тоді було важко комусь довіряти, сідати в чужу машину, чи пускати когось до себе… людей викрадали (бандити, менти, беркутня тощо), вбивали, калічили… Це було після мого поранення. Бачилися ми всього два рази… перший раз, коли віддавав ліхтарика і другий, коли мені його повертали зарядженим… Так водій, коли я сів в машину, попросив показати поранення, оскільки не впізнав мене в новому одязі (в додатковому тулубі)… Страшний час, коли люди бояться один одного, але змушені ризикувати та довіряти один одному, що б вижити та перемогти…