Морально-не-морально та діти

Тема моралі вічна і якщо з питаннями “дорослими” все якось більш-менш однозначно, а (не)дотримання моральних норм не дуже сильно й впливає на життя більшості дорослих людей, то з дітьми воно явно складніше.

Морально-не-морально та діти

Сучасні тренди виховання дітей в т.ч. і в розрізі моральної поведінки є прикладом якогось біполярного розладу у батьків. З одного боку “дозволити все, самостійність, ініціатива, воля тощо”, а з іншого – засудження без пояснень, за якісь речі, які вважаються дорослими аморальними.

Яскравим прикладом є тренд, що вже роки три набирає оберти та залучає до себе все молодших прихильників (переважно жіночої статі). Цей тренд називається тверкінг. Зараз цей тверковий флешмоб підтримують діти віком… аби стояли на ногах… мабуть, від трьох років – це з того, що бачив на канал YouTube.

Здогадайся, якщо зможеш

Батьки не спілкуються з дітьми на складні теми, проте хочуть, щоб діти поводили себе згідно до неозвучених ними “норм моралі”. Частіше за все, самі дорослі нездатні сформулювати свою позицію щодо тих чи інших питань політичних чи економічних, соціальних, віри, релігії тощо. А діти мають здогадатись про несформульовані і неозвучені думки своїх батьків!?!

Батьків часто кидає в крайнощі з такими темами, наприклад, як секс… або до 14-16 років будемо розповідати про лелек та капусту… це в той час, коли сусідські діти по поверху вже в 10 років все розповіли (криво, вульгарно і лише з точки зору механіки), а батьки своїми казками лише втрачають авторитет в очах дітей через брехню. Або ж навпаки – коли батьки в тонкощах розповідають про секс, надаючи емоційне забарвлення починаючи вже з 5-6 років.

Роби все, що хочеш, але…

Повертаючись до показної теми “тверку”, хочеться сказати, що батьки всіляко підтримують ініціативу дітей. В англійській мові є термін “celebrate” – це не тільки “святкувати”, але й “підтримувати”, “оспівувати” та “вболівати”. Він супроводжується публічним висловлення гордості за дитину. Доходить навіть до того, що довбонуті батьки розповідають всім, що їх діти на 6-7 років вирішила змінити стать і тому, вони її підтримують та садять на гормональну терапію. Вони прямо пишаються тим, що калічать свою дитину. В США навіть вже існує тренд серед транссексуалів (ті, що вже “змінили” стать) щодо заборони гормональної терапії дітям до досягнення повноліття, коли людина зможе вже свідомо визначити, чого вона хоче.

З тверком чомусь не обговорюється, що це за танець… За рухами, змістом пісень, які декламуються (свідомо, чи просто повторюючи звуки) безпосередньо маленькими виконавицями – це є закликом до статевого акту. Якщо для дорослих – це право кожного, проте є певні моменти, за якими визначаємо умовну межу дитина|дорослий і ця межа полягає явно не в появі вторинних статевих ознак, а скоріше в емоційному дорослішанні – здатності більш-менш самостійно вирішувати проблеми у спілкуванні з однолітками.

До чого можуть призвести такі “танці”? До насилля чи зґвалтування однолітками або хворими людьми… Тут одразу скажу, що ніяким чином не можна виправдати насилля фізичного і в т.ч. зґвалтувань. Проте це одна лише сторона питання, а інша полягає в тому, що варто використовувати можливості аби не потрапляти в халепу. А з “тверком” дівчата роблять це несвідомо – їм ніхто (батьки) не пояснив, що це таке. Так само і з хлопцями – та ж мовчанка з боку батьків і вони сприймають це, як норму, що відповідає первинному потягу тварини (ми, представники виду Homo sapiens, є також тваринами). А потім дуже мала втіха споглядати засудження злочинця, коли вже нічого не можна повернути та виправити.

Так ось, “ми тебе в усьому підтримуємо”, але ж “ти виглядаєш, як курва і це не відповідає нашим моральним поглядам щодо дітей твого віку”. Зазвичай батьки лише засуджують небажану поведінку дітей (без пояснень), або постфактум розпачливо та здивовано бідкаються про те, як же так все сталось!?!

Воно навіть Телебачення Торонто висловило занепокоєння… і це при тому, що вони загалом просувають ліву агенду (проте вони патріотичні на всі 100%, видають непоганий контент і тому я їх дивлюсь часом).

Відмова від відповідальності

Насправді ж подібні дії\бездіяльність батьків є сором’язливою тихою відмовою від відповідальності і перекладання її на когось ще. Раніше негаразди з дітьми перекладались на телевізор, на “вулицю”, на вчителів в школі. Проте і юридично, і “морально” відповідальність за дітей лежиться саме на батьках. Зараз з’явився новий цап відбувайло – “гаджети” і соціальні мережі. Тему “гаджетів”, Мережі, дітей та їх батьків підіймав неодноразово, наприклад, Діти та Інтернет.

Саме “гаджети” батьки звинувачують в усіх негараздах своїх дітей, проблеми зі сном, погану поведінку, відмову читати чи допомагати по дому, неуспішність в школі, відсутність поваги до старших. Це ж вони (залізяки) винуваті в тому, що… а в усьому винуваті і тому потрібно забороняти та обмежувати доступ дітей до “гаджетів”.

Шлях заборон – це найкраще рішення, яке… нічого не вирішує. Прикладами можуть бути заборона наркотиків, зброї, проституції тощо. Заборона – це симулякр вирішення проблеми. Все одно, що закрити очі руками і сказати: “я в хатинці”.

Легше дистанціюватись від проблеми та перекласти відповідальність на когось чи щось, а не проводити постійну цілеспрямовану роботу з дітьми.

Бажана поведінка

Сучасний світ вимагає значно активнішої взаємодії батьків і дітей. За дітей доведеться боротись – все сказане може бути перевірено легко і поставлено під сумнів, а брехня та замовчування лише відбирають бали довіри.

Вимагати “моральної поведінки” без того, щоб самим визначитись в тому, що це таке, а також доведення до дитини доступною і зрозумілою мовою, немає сенсу… ба, більше того – це безвідповідально та аморально.