Хто кого зрадив?

Хто кого зрадив? Вночі Україні наснився страшний сон, що нас зрадили. Прокинувшись, всі зрозуміли, що то був не сон. На перший погляд – це справді схоже на зраду і лицемірство з боку Європи, але давайте спробуємо розібратись, чому це суто поверхове бачення. По-перше, як можна зрадити того, хто не має чіткого бачення свого майбутнього – останнє дослідження від VoxUkraine змушує серйозно замислитись над майбутнім, оскільки за рівнем загрози – це навіть не війна з РФ.

Послідовна Європа

На президентських виборах цього року Україна обрала свій шлях – це менша конфронтація з країною-окупантом РФ. Європа привітала вибір громадян України, оскільки він:

  • демократичний – справді вибори відбувались без порушень і волевиявлення було без всілякого примусу;
  • збігається з намірами ЄС – зменшення конфронтації з РФ, зняття принаймні частини санкцій і відновлення торгівлі.

Європа визнала НАШ вибір і лише імплементувала його у себе. Вони не погані, а послідовні і використовують всі можливості для досягнення своїх цілей. З попереднім Президентом Порошенком було складніше – він постійно на світових майданчиках казав про те, що РФ-агресор і вимагав від світової спільноти реакції відповідної. Теперішній Президент і досі нічого не говорить, і ніде толком не виступає, а демонструє по-європейські високий рівень толерантності… принаймні в тому, що не заважає (тут окрема тема для розмови, оскільки ми вже наламали дров в минулому з порушенням своїх же Законів і тому без глибокого опрацювання справ, навіть не варто когось затримувати – в цьому розрізі я підтримую Президента і сподіваюсь, що він хоча б заради того, що б потім придавити конкурентів-олігархів, опрацьовує справи зрадників та вбивць) відвертим колаборантам та тим, хто був прямо та опосередковано причетний до вбивств повертатись в Україну. І це для нас виглядає дико, а з точки зору Європи – це шлях до порозуміння. Вибори до Верховної ради, які відбудуться за місяць, лише підсилять впевненість Європи у своїх діях.

Цінності європейські

В уявленні людей, десь зовсім недалеко від нас на Заході існують якість неймовірні сутності і умови, що ми для себе називаємо “європейськими цінностями”. Кожен під ними бачить щось своє, але безумовно щось гарне і світле, наприклад, панування Права та свідомість громадян, а не жорсткий примус Закону. Або тема цих днів “веселкові паради” (нічого не маю проти їх проведення самих по собі), а не потужні неомарксистські рухи. Чи тема уважного ставлення до переселенців, що супроводжується ігноруванням значної частини прав тубільців.

Європі залишились десятки років існування і вона хоче ще трохи пожити в солодких мріях. Їм не потрібна війна та потрясіння. Постійні незрозумілі події на Східних кордонах. Старенька Європа втомилась і хоче лише спокою. Нехай це буде солодкий оманливий сон від опію, але лише б ніхто не заважав приймати “feel good decisions”.

Резюме

Для нас українців і досі стоїть проблема, яким шляхом нам йти і що саме для нас є цінностями. Не можна зрадити того, в кого не має чітких переконань. Тож, ніхто і нікого не зрадив. Все відбувається послідовно і закономірно. Якщо когось і звинувачувати в тому, що відбувається, то лише самих українців. Проте вибір цей і всі інші принаймні з 2010 рому ми робимо демократично, тобто громадяни свідомо обирають такий шлях. Як там кажуть, мудрість народна… А на черзі буде “Ліга Націй”, оскільки з іранською кризою ніхто про Україну не згадає взагалі.